Надати відпустку - обов

Мінсоцполітики України

ЛИСТ

від 19.01.2017 № 132/0/101-17/284

Щодо права на відпустку

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарних дні.

Тобто за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, не менше ніж 24 календарних дні щорічних відпусток (основної та додаткових) за решту днів невикористаних щорічних відпусток за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону), та додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (ст. 15 Закону) не належать до щорічних відпусток, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, тому на них не поширюються наведені вище умови компенсації щорічних відпусток.

Директор Департаменту О. ТОВСТЕНКО

Лист Держпраці

від 25.01.2017 № 828/4.3/4.1-ДП-17

Громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізособи, мають право на щорічну відпустку, тривалістю 24 календарних дні.

Ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд забороняється (ч. 5 ст. 11 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Надати працівнику відпустку — обов’язок роботодавця. У разі невиконання свого обов’язку, такі дії роботодавця вважаються порушенням законодавства про працю, за що передбачено фінансову та адміністративну відповідальність.

Йдеться про фінвідповідальність згідно з абзацом 8 частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України — за порушення інших вимог трудового законодавства, у розмірі 3200 гривень. Цією нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника.