Особливості заповнення розрахунку коригування РК податкових накладних

Податкові накладні та розрахунки коригування складаються у порядку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307. Суттєві зміни до форми та порядку коригування кількісних та/або вартісних показників податкової накладної було внесено наказом МФУ від 17.09.2018 р. № 763, який набрав чинності з 01.12.2018 р. І хоч оновленому порядку вже майже рік, у бухгалтерів виникає безліч запитань щодо заповнення форми коригування податкової накладної.

Що повинен знати бухгалтер:

1) Порядок коригування податкових накладних регулюється пунктами 21-27 Порядку № 1307.

2) При виправленні помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає та реєструє в ЄРПН розрахунок коригування (РК) до податкової накладної, у якому заповнюються правильні реквізити, а таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється.

3) При зміні компенсації вартості (кількості) товарів/послуг РК підлягає реєстрації в ЄРПН:

• Постачальником (продавцем), у разі збільшення суми компенсації вартості або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
• Отримувачем (покупцем), у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Для цього постачальник (продавець) надсилає отримувачу (покупцю) підписаний складений розрахунок коригування, а у його верхній лівій частині "Підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем)" робить відповідну помітку "X".

• показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «-» повністю, окремо в кожній графі;
• додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;
• рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «-», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини РК, та наводиться однакова причина коригування (Умовні коди причин коригування). Кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер та їх кількість може бути необмежена.

ДОБІРКА РОЗ'ЯСНЕНЬ ВІД ДФС

Реєстрація РК на зменшення суми компенсації вартості товарів

ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Тому з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у СЕА ПДВ суми перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ), ГУ ДФС у Донецькій області рекомендує реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених абзацами 15 — 16 п. 201.10 ст. 201 ПКУ. А саме:

• для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
• для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.

/ІПК від 12.03.2019 р. №1015/ІПК/05-99-12-01-13, 
від 12.03.2019 р. № 1014/ІПК/05-99-12-01-13/

Перегляд ціни раніше поставленого товару

Якщо після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, відбувається зміна (зменшення/збільшення) ціни постачання, внаслідок чого відбувається зміна розміру перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання, платник має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН у загальновстановленому порядку.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 992/6/99-99-15-03-02-15/

Дата складання РК у разі зміни кількості товару після передоплати

Якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товару, постачальник (продавець) на дату постачання товару складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 948/6/99-99-15-03-02-15/

Збільшення ціни після попередньої оплати та постачання товару

У випадку коли перегляд (збільшення) ціни відбувається після здійснення попередньої оплати та постачання товару, постачальник має скласти розрахунок коригування до податкової накладної. В такому розрахунку коригування кожен з рядків податкової накладної, який відповідає товарній позиції, ціна на яку збільшилась, зазначається зі знаком «–», одночасно окремим рядком вказуються показники щодо цієї ж товарної позиції з правильною ціною (при цьому кількість не змінюється) та відповідно збільшеною вартістю. Обом рядкам присвоюється один і той же номер групи коригування, який зазначається в графі 2.2. розрахунку коригування.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 980/6/99-99-15-03-02-15/

Наслідки отримання помилково перерахованих коштів

ДФС України при розгляді питання щодо податкових наслідків з ПДВ у випадку отримання платником податку помилково перерахованих грошових коштів пояснила, що повернення коштів, що були помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, є обов’язком такого неналежного отримувача.

При цьому у разі відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та повернення платником податку таких грошових коштів особі, що їх перерахувала, у встановлений чинним законодавством термін, грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1069/6/99-99-15-03-02-15/

Повернуто частину оплати за непоставлені послуги після спливу 1095 днів з дати складання ПН

З 03.12.2017 р. суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.

З огляду на зазначене ГУ ДФС у м. Києві роз’яснено, що у цьому випадку зменшення податкового кредиту слід здійснити на дату повернення передплати шляхом складання бухгалтерської довідки.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1007/ІПК/26-15-12-01-18/

ПН складено без факту здійснення господарських операцій

У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної.

Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

При цьому сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховується у відповідних обсягах під час обчислення суми, визначеної п. 2001.З ст. 2001 ПКУ, для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН.

/ІПК від 16.04.2019 р. № 1622/6/99-99-15-03-02-15/

ПН складено без факту здійснення господарської операції

ГУ ДФС у Запорізькій області повідомило, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї. У такому розрахунку коригування:

• у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
• у заголовній частині розрахунку коригування — дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
• у розділі Б — зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 "код причини" розрахунку коригування зазначається код "103" (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

/ІПК від 29.01.2019 р. № 299 /ІПК/08-01-12-01-06/

Від’ємне значення суми ПДВ внаслідок повернення передоплати

Як зазначає ДФС України, при заповненні додатка 2 до декларації з ПДВ доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.

Водночас при поверненні постачальником передоплати за товар та коригуванні податкових зобов’язань з ПДВ у бік зменшення від’ємне значення ПДВ виникає за рахунок від’ємного значення податкових зобов’язань, а не за рахунок перевищення податкового кредиту над значенням податкових зобов’язань, тому підстав для декларування такого від’ємного значення на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, у платника податку немає.

Таке від’ємне значення може бути задеклароване платником податку у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену за п. 2001.З ст. 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу — до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

/ІПК від 25.03.2019 р. № 1247/6/99-99-12-02-01-15/

Складання РК у разі визнання судом недійсним договору з контрагентом

У разі виникнення підстав для коригування податкових зобов’язань, визначених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, постачальник складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією. У графі 2.1 розділу Б такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування, який відповідає причині, з якої здійснюється таке коригування (у разі якщо коригування здійснюється на підставі судового рішення, графа 2.1 заповнюється виходячи з того, у зв’язку з чим суд прийняв таке рішення, та виходячи із суті господарських операцій, які здійснюються у зв’язку з його виконанням, підтверджених відповідними бухгалтерськими документами).

/ІПК від 08.05.2019 р. № 2038/6/99-99-15-03-02-15/

ПН, складена на частину отриманих від покупця коштів

Податкова накладна, складена на дату отримання коштів, але не на всю суму таких коштів, та розрахунок коригування до неї, складений на дату виявлення помилки, але з датою складання, що відповідає даті отримання таких коштів, є такими, що складені з порушенням норм ПКУ, та не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.

/ІПК від 04.04.2019 р. № 1440/6/99-99-15-03-02-15/

Зміна суми компенсації через зміну валютного курсу

ДФС України пояснила, що зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — постачальника таких товарів/послуг виникає обов’язок щодо здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування за п. 192.1 ст. 192 ПКУ і реєстрації його в ЄРПН.

/ІПК від 11.05.2019 р. № 2094/6/99-99-15-03-02-15/

Списання заборгованості перед нерезидентом

При списанні безнадійної кредиторської заборгованості за отримані та неоплачені послуги від нерезидента на митній території України податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані отримувачем таких послуг на підставі п. 187.8 ст. 187 ПКУ і включені до податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний період, та податковий кредит, сформований на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, складеної платником податку — отримувачем таких послуг за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене на митній території України, не підлягають коригуванню.

/ІПК від 28.03.2019 р. № 1304/6/99-99-15-03-02-15/

Дата коригування податкового кредиту у разі зменшення митної вартості товарів

У випадку якщо після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості таких товарів (за рішенням суду, яке набрало законної сили, або контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на дату оформлення аркуша коригування, у тому числі, якщо фактичне повернення коштів відбувалося у попередньому (звітному) періоді.

/ІПК від 12.03.2019 р. №998/6/99-99-15-03-02-15/

Повернення авансу правонаступнику замовника робіт

Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реє­струватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Отже, оскільки повернення авансового платежу здійснюється не тій особі, від якої були отримані грошові кошти, підстави для складання розрахунку коригування з метою зменшення податкових зобов’язань відсутні.

Крім того, оскільки в результаті повернення авансового платежу правонаступнику контрагента не передбачається здійснення операції з постачання ним товарів/послуг, підстави для складання податкової накладної таким правонаступником на дату отримання зазначених грошових коштів також відсутні.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 610/6/99-99-15-03-02-15/

Реєстрація РК до "спецрежимних" ПН

ДФС України вкотре нагадала, що розрахунки коригування, складені як до 01.01.2017 р., так і після цієї дати, до податкових накладних, складених платниками — сільськогосподарськими підприємствами, що до 01.01.2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до ст. 209 ПКУ, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених п. 209.7 ст. 209 ПКУ, реєструються в ЄРПН не пізніше 15.01.2017 р.

Реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням вказаного терміну.

Починаючи з 16.01.2017 р. у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування за операціями з постачання сільськогосподарської продукції у межах спеціального режиму оподаткування, що визначався ст. 209 ПКУ.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 612/6/99-99-15-03-02-15/

Списання кредиторської заборгованості, що виникла до 01.07.2015 р.

Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р., сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг. Зменшення податкового кредиту у цьому випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо платник при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 459/6/99-99-15-03-02-15/

Зазначення нового найменування при складанні ПН/РК

Як роз’яснив Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, платник ПДВ до дати перереєстрації використовує попередні реквізити податкової реєстрації.

Від дня внесення даних щодо нового найменування юридичної особи до Єдиного державного реєстру і до дня перереєстрації у зв’язку із зміною найменування, такий платник ПДВ при складанні податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних повинен зазначати одночасно як старе, так і нове найменування. З дати перереєстрації —  тільки нове.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 453/ІПК/28-10-27-01-11/

Одиниця вимірювання товарів/послуг в ПН

У разі якщо вартість товару/послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське) та у графі 5 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку.

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 податкової накладної зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а графа 5 не заповнюється. Отже, зазначення платником податку при заповненні граф 4 та/або 5 податкової накладної одиниці виміру товарів/послуг здійснюється з урахуванням первинних документів.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 335/6/99-99-15-03-02-15/

Помилка у коді УКТ ЗЕД

Податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД (у тому числі, якщо помилка наявна хоч в одній цифрі коду товару згідно з УКТ ЗЕД та незалежно від того, яку кількість цифр такого коду зазначено платником ПДВ у відповідному рядку податкової накладної: 4 чи 10), не дає змоги повною мірою ідентифікувати здійснену операцію, а отже, не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту. Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальником товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Отже, якщо при складанні податкової накладної було допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 318 /6/99-99-15-03-02- 15/

Виправлення помилок, допущених при попередньому коригуванні показників ПН

ДФС доопрацьовано електронний сервіс, за допомогою якого здійснюється візуалізація повної інформації щодо показників податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування, зокрема надано можливість експорту інформації у формат хls після здійснення пошуку за заданими параметрами податкової накладної та відображення остаточного розрахунку з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування.

Доступ до зазначеної інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН».

У розрахунку коригування, що складається з метою коригування показників податкової накладної, при попередньому коригуванні показників якої були допущені помилки (неоднозначності), необхідно відкоригувати всі рядки податкової накладної, які на дату коригування є неправильними. Для цього необхідно використовувати інформацію щодо показників податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування, отриману за допомогою вищезазначеного електронного сервісу.

При цьому кожному рядку ПН, який коригується, мають відповідати два рядки розрахунку коригування:

• у першому з них «обнуляється» (сторнується) рядок податкової накладної, в якому містяться помилки, що підлягають виправленню (з урахуванням коригувань такого рядка, які мали місце раніше). При заповнен­ні графи 1.2 необхідно правильно зазначити порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
• у другому рядку зазначаються правильні показники. У такому рядку у графі 1.2 зазначається новий номер рядка, якого немає в податковій накладній, до якої складається даний розрахунок коригування.

У графі 2.1 в обох рядках розрахунку коригування зазначається умовний код 302, що відповідає причині коригування «Усунення неоднозначностей».

/ІПК від 15.01.2019 р. № 144/6/99-99-15-03-02-15/

Шановні друзі! Щоб зібрати для Вас корисну інформацію ми витрачаємо години, дні. Виділить, будь ласка, 30 секунд, щоб оцінити нашу роботу →