Аналіз ринку фіксованого зв'язку

Якщо у 2011 році налічувалось 433 оператори фіксованого та рухомого (мобільного) зв’язку, то на кінець 2017 року їх кількість зменшилась майже на 60% та склала 177 оператори. І таке скорочення не без підставне.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) наприкінці 2017 року оприлюднила аналіз ринків послуг термінації трафіка на мережах фіксованого зв’язку.

За 2 останніх роки відбулося помітне скорочення абонентської бази понад 2,4 млн. абонентів, що становить 30% від всіх абонентів. Українці впевнено уходять від послуг місцевого зв'язку:

Зменшення абонентів позначилося і на скороченні доходів операторів зв'язку. Враховуючи той факт, що левову частку у структурі доходів від фіксованого зв'язку займає місцевий зв'язок, доходи операторів за 2 роки скоротились майже на 25%, з 4 млрд. грн. до 3 млрд. грн.

Звичайно, таке падіння об'ємів не могло не позначитись на стратегії самих компаній. Почалась жорстка конкуренція за місце під сонцем, в результаті чого ринок скоротився майже на 60% операторів. Таке скорочення призвело до надвисокої монополізації ринку:

ННІ (індекс Харфіндала—Хіршмана) використовується для оцінки ступеня монополізації галузі. Вищий показник концентрації (при наявності повної монополії однієї фірми) - 10000. Безпечним (з погляду відсутності монополізації) ринок вважається при показнику 1000.

CR ( коефіцієнт ринкової концентрації) - вимірюється як сума ринкових часток найбільших фірм. Так, при CR< 45 % - ринок вважається слабо конкурентним; у разі 45 % < CR < 70 % - ринок помірно концентрований; при CR>70% ринок вважається висококонцентрованим/монополізованим.

Факт монополії очевидний. Але залишається риторичне питання: яких заходів вживає влада для розроблення конкретних заходів щодо демонополізації та сприяння розвитку конкуренції.